Успішний кейс: Комплексний супровід клієнта при отриманні відстрочки на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону

Підстава, за якою оформлювалася відстрочка клієнта, прямо передбачена пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: право на відстрочку мають особи, які мають одного з батьків (або одного з батьків дружини чи чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати — крім випадків, коли такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту) чи відбувають покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі.

Порядок подання заяви, перелік підтвердних документів для цієї підстави та процедура їх розгляду комісією, яка ухвалює рішення щодо відстрочок, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560. З огляду на складений характер цієї підстави, до пакету документів, окрім підтвердження встановлення інвалідності I чи II групи, входять також документи, що підтверджують родинні зв'язки та відсутність інших осіб, зобов'язаних утримувати особу з інвалідністю.

Судова практика адміністративних судів у справах, пов'язаних із застосуванням саме цієї підстави, послідовно виходить із того, що комісія ТЦК та СП не має права відмовляти в наданні відстрочки на власний розсуд, якщо особа документально підтвердила наявність передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону обставин, — відмова має бути юридично мотивованою по суті поданих доказів. Право на професійну правничу допомогу на всіх етапах оформлення відстрочки гарантоване статтею 59 Конституції України та статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».