Успішний кейс: Отримано відстрочку від мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону

Підстава, за якою оформлювалася відстрочка клієнта, прямо передбачена пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: право на відстрочку мають особи, які мають одного з батьків (або одного з батьків дружини чи чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати, — крім випадків, коли такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту) чи відбувають покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі.

Порядок подання заяви, перелік підтвердних документів та процедура їх розгляду комісією, яка ухвалює рішення щодо відстрочок, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560. До складу документів для цієї підстави входять, зокрема, довідка про встановлення групи інвалідності відповідного з батьків, документи, що підтверджують родинні зв'язки, а також документи, які підтверджують відсутність інших осіб, зобов'язаних його утримувати. Судова практика адміністративних судів у справах, пов'язаних із застосуванням цієї підстави, послідовно виходить із того, що комісія ТЦК та СП не має права відмовляти в наданні відстрочки на власний розсуд, якщо особа документально підтвердила наявність передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону обставин.

Право на професійну правничу допомогу на всіх етапах оформлення відстрочки гарантоване статтею 59 Конституції України та статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».